Лікувальні властивості бджолиного меду необмежені
Бджолиний мед – продукт, який виробляється медоносними бджолами головним чином з нектару квітучих рослин. За науковими даними, бджоли існували ще за 56 мільйонів до появи першої людини. Розрізняють мед квітковий та падієвий. Квітковий мед получає ту чи іншу назву в залежності від рослини, з якої бджоли збирають нектар.Мед буває монофлерний, тобто получений з нектара квітів якогось одного виду рослини ,і поліфлерний – з нектара квітів декількох видів рослин. Чисті монофлерні сорта меду зустрічаються дуже рідко, тому частіш за все сорт меду визначається по переважаючому в ньому нектару тої чи іншої рослини. Найбільшою популярністю користуються такі сорти натурального квіткового меду як липовий, гречаний, акацієвий, гірчичний, хлопковий, сонячниковий. Сорт меду можна визначити по кольору, смаку і аромату. Більш ціняться світлі сорти меду (акацієвий, липовий..), винятком являється гречаний сорт. В той же час темні сорти більш багаті мінеральними речовинами, які представляють велику цінність для організму.
Бджолиний падієвий мед
Крім квіткового бджоли також виробляють так званий падієвий мед. Він получається при зборі бджолами солодких виділень деяких комах, а також медової роси (паді), яка виступає в листях дуба , клена, тополі, берези, горіха і інших рослин після спекотного дня. Падієвий мед більш темний, менш ароматний і містить більше мінеральних речовин, ніж квітковий. Використовується головним чином в харчовій промисловості. Щоб визначити наявність падієвого меду в квітковому, можна поставити один із наступних експерементів:
- Приготувати розчин меду на дистильованій воді (1:1) і добавити 6 чайних ложок 96%-ного очищеного спирту. Помутніння розчину буде свідчити про присутність падієвого меду.
- До розчину меду і води (1:1) добавити дві частини вапняної води, нагріти до кипіння. При наявности паді в меді з’являться пластівці.
Деякі сорти падієвого меду мають досить неприємний смак, довго не тануть в роті. Ядовитість падієвого меду можна встановити за допомогою спеціальних хімічних реакцій.
Ядовитий бджолиний мед
Існує ще один різновид бджолиного меду – ядовитий або п’яний мед. Він получається при переобці бджолами нактара рослин сімейства верескових - азалії, рододендрона, болотяного вереска та інших. Разом з нектаром бджоли переносять в мед і ядовиті речовини цих рослин, при чому самі при цьому не отруюються. Ядовитий мед був названий п’яним тому, що при його вживанні людина нагадує п’яну: з’являються головокружіння, тошнота, рвота, судоми. Через 48 годин всі симптоми отруєння зникають без всякого лікування. Щоб прискорити одужання, постраждалому слід промити шлунок. По зовнішнім ознакам п’яний мед мало відрізняється від натурального, але він менш запашний, має запах пережареного цукру.
З мінеральних речовин в склад меду входять солі кальція, натрія, магнія, заліза, йода, хлора, фосфора, а в деяких сортах зустрічається і радій. Слід помітити, що кількість багатьох мінеральних речовин в меді майже така сама, як і в крові людини. Всі вони мають значення для організма людини. Мед містить і мікроелементи, такі як, марганець, кремній, алюміній, бор, хром, літій, нікель, свинець, цинк, олево і інші. Мед включає ряд органічних кислот (яблучна, винна, лимонна, молочна) і вітаміни. З вітамінів в меді знаходиться відносно велика кількість вітамінів В2 (0,05 мг%), РР (0,02 мг%), С (2 мг%). За останніми даними в ньому знайдено також вітаміни В6, Н, К і Е.
По даним академіка В. П. Філатова, в меді знаходяться так названі біогенні стимулятори, тобто речовини, які мають властивість підвищувати загальний життєвий тонус.
Аромат меду залежить від наявності в ньому невеликої кількості масел – запашних речовин рослини. В меді є також фарбувальні речовини ( каротин і інші).
Никогда не останется без внимания модная одежда из кожи, которая непременно подчеркнет стиль и шарм мужчин и женщин.