Найкраща косметика – натуральна. Про це знає кожна жінка, і тому, напевно, кожна хоча б раз пробувала взяти на озброєння які-небудь бабусині рецепти. Щоправда, жінок, які користуються ними постійно, не так вже й багато. Причина в тому, що багатьом домашня косметика здається важкою в застосуванні і не дуже різноманітною. Здавалося б, звідки взятися різноманітності: чорний хліб і жовток замість шампуню, сир і огірок в якості маски для обличчя – і все. Але насправді полиці холодильника і кухонних шафок таять у собі широкий асортимент продуктів для зілля краси.
Судіть самі. Цукор, сіль, сода і кави годяться як відлущуючі компоненти для скрабів – як для обличчя, так і для тіла. Оливкове, мигдальне та соняшникове масла – інгредієнт для приготування засобів для зняття макіяжу, а також для лосьйонів після душу і масок для зміцнення волосся. У ролі помічників для волосся також виступають чорний хліб, перцева настоянка, яйця, майонез і гірчиця. Найбільш відважні панянки використовують навіть цибулю і часник – це відмінні стимулятори для росту волосся, правда, запах у них, прямо скажемо, не косметичний. Також як кондиціонер для волосся можна використовувати стовчений стиглий банан, і його ж можна накладати як маску для обличчя. У маски годяться борошно, картопля (як свіжа, так і варена), полуниця, огірки, помідори і томатна паста (не плутати з кетчупом). Чай, петрушка, кріп і лавровий лист можуть стати незамінними компонентами для експрес-тоніків. Крім того, багато хто з перерахованих вище продуктів використовуються при виготовленні домашнього мила і кремів, які будуть індивідуально підходити саме вашій шкірі.
Втім, мило і крем – це вищий пілотаж. А починати виготовлення домашньої косметики краще з чого-небудь нескладного – мабуть, з лосьйонів. Їх головна перевага перед магазинними – відсутність консервантів. Найпростіший тонік регулярно з’являється на кожному столі. Це чай, чорний або зелений – не має значення. Застосовувати його простіше простого: чай розбавити водою і обполоснути ним очищене від макіяжу обличчя перед нанесенням крему. Чай допомагає від запалень і прищиків, так що для жирної шкіри це дуже дієвий тонік. Те ж можна сказати і про м’яту.
Якщо ваша мета – рум’янець, то треба заварити в чашці гілочку петрушки і, коли настій охолоне, вмитися ним. Так само можна використовувати листочок зеленого салату, який підвищує захисні властивості шкіри.
Ромашка – вірний помічник проти роздратування. Вона надає чудове вплив на чутливу шкіру завдяки своїм заспокійливим властивостям. Настій (одна столова ложка квіток ромашки на півлітра окропу) допомагає позбутися від такої неприємності, як вугрі і жирний блиск. Результат буде дієвіший, якщо відвар заморозити у формочках для льоду і регулярно протирати полученими кубиками обличчя. Ще один спосіб використання ромашки – влаштувати собі парову ванночку, заваривши в парі літрів окропу дві ложки ромашкового збору, який продається практично в кожній аптеці.
Череда – захисник алергічної шкіри. Людям, які стикаються з алергічними шкірними реакціями, лікарі нерідко рекомендують мазі на гормональній основі для того, щоб зменшити свербіж. Проте гормональні препарати завжди мають в собі деяку частку ризику і, перед тим як ними користуватися, краще спробувати випробуваний народний метод – настій з череди, оскільки ця трава сприяє загоєнню шкіри і зняттю алергічного сверблячки, що вельми актуально, наприклад, навесні, коли дерева поширюють пилок.
Використовуючи настої, важливо пам’ятати, що вони зберігаються недовго, максимум – добу, та й то в холодильнику. Правда, їх короткий термін придатності компенсується простотою приготування – залити щіпку трав киплячою водою не займе і хвилини.
Інша справа виготовлення «довгограючих» лосьйонів. Тут зусиль потрібно дещо більше. Треба залити ромашку, чай або череду спиртовмісною рідиною. Я б написала прямо – «спиртом», однак в останні кілька років дістати спирт в аптеках практично неможливо (не продають). Замість спирту цілком згодиться горілка. Взяти скляну ємність, засипати туди дрібно нарізану рослинну сировину (якщо воно свіже – це ідеальний варіант, але в принципі сушене теж згодиться) і залити горілкою так, щоб вона лише ледь покривала подрібнену траву. На дозрівання настоянки йде пара тижнів, причому її потрібно регулярно струшувати. Після закінчення терміну взяти марлю, процідити настоянку і перелити в ємність з темного скла. Якщо такої під рукою немає, можна використовувати звичайну банку, але потім її треба буде прибрати в темне місце. Настойку не рекомендується використовувати в чистому вигляді, крім, можливо, тих випадків, коли ви провели механічне чищення обличчя, і пошкоджену шкіру необхідно продезинфікувати щоб уникнути запалень. Та й тут теж потрібна деяка частка обережності: скажімо, настоянка петрушки володіє дуже сильним барвним ефектом і здатна надати обличчю чудовий смарагдовий відтінок (звідси правило: всі домашні заготовки, якими б невинними вони не виглядали, потрібно тестувати на невеликій ділянці шкіри). Настоянки використовуються в сильно розведеному вигляді, з розрахунку «одна столова ложка на 150 мг води». Воду можна взяти кип’ячену, а можна негазовану мінеральну. Одержаний лосьйон зберігається набагато довше трав’яного відвару. Користуються ним так само, як фабричними: наносять рідину на ватний спонж і протирають обличчя.
Можна піти від стандартного трав’яного набору і спробувати зробити настоянку з дрібно нарізаного огірка, а можна виготовити данне косметичне диво – рожеву воду. Слово «диво» – аж ніяк не метафора, рожева вода дійсно надає чудодійну дію на всі типи шкіри. Взагалі-то рожева вода виходить шляхом водної дистиляції з ефіроолійних сортів троянд і є побічним продуктом при виробництві рожевого масла. Однак можна спробувати зробити її і в домашніх умовах. Для цього потрібно взяти пелюстки троянд. На жаль, у справу абсолютно не годяться квіти, що продаються в міських кіосках. Троянди, які везуть до нас з Голландії, обробляються спеціальними хімічними речовинами, що продовжує квітці життя і красу, однак ці засоби можуть згубно позначитися на красі шкіри. Тому для вірності краще зібрати пелюстки троянд, вирощених на дачі, або ж пелюстки шипшини (зрештою це теж трояндовий кущ, просто дикий). Настоянка з рожевих пелюсток робиться так само, як і з ромашки, і розводиться водою в тих же пропорціях.
Рожева вода відома європейцям з раннього Середньовіччя. Вона очищає шкіру, робить її набагато свіжішою, а компреси з рожевої води сприяють розсмоктуванню мішків під очима, усунення темних кіл і знімають напругу втомлених очей. Також рожева вода знімає запальні процеси, посилює кровообіг у шкірі голови і сприяє росту волосся, завдяки чому багато виробників косметики для волосся включають її до складу своєї продукції.
Лосьйони, як приготовані на швидку руку, так і зроблені на основі спиртових настоянок, годяться як для жирної, так і для нормальної шкіри. Однак чутливій і сухій шкірі потрібен особливий догляд – їй потрібно більше зволоження.
З зволоженням чудово справляються двофазні тоніки домашнього виготовлення. Рецепт такий: масло жожоба (можна знайти в аптеках) в рівних пропорціях змішується з рожевою водою (мається на увазі саме рожева вода, а не спиртової концентрат). Отримана рідина зливається в темний бутель, перед нанесенням на спонж – струшується, щоб масло і рожева вода змішалися. Суха шкіра відчуває себе комфортно завдяки захисту, який їй дарує масло жожоба, і перестає лущитися. Власницям нормальної, жирної та комбінованої шкіри, втім, це засіб теж може підійти: деякі використовують тільки його, не використовуючи згодом крем. Якщо немає рожевої води, можна спробувати в ролі інгредієнта інший «довгограючий» домашній лосьйон. Виготовляти двофазний тонік краще невеликими порціями, оскільки зберігається він не дуже довго.
Русский 
Ukrainian