У радянський час дитину привчали до горщика практично з пелюшок. Обумовлено це тим, що молодим мамам необхідно було рано виходити на роботу з декретної відпустки. Зараз же жінки мають право самим вибирати, в якому віці віддавати малюка в сад і привчають користуватися “нічним горщиком” набагато пізніше.
Новонароджений не контролює бажання помочитися і дефекацію. Як тільки кора маленького головного мозку починає брати участь в цьому процесі, рефлекси перестають бути безумовними.
Крім розвитку головного мозку і емоційної системи, необхідний відповідний розвиток органів, які безпосередньо беруть участь в процесі дефекації і сечовипускання. М’язи черевного преса повинні бути міцними, сечовий міхур повинен утримувати достатній обсяг рідини, органи повинні бути зрілі і підкорятися волі чада. Так само моральна налаштованість мами і близьких родичів на позитивний результат відіграє вагому педагогічну роль.
З перерахованого вище випливає, що чим вищий розвиткок дитини, тим легше і безболісніше пройде привчання. І навпаки, чим раніше привчати молодшого члена сім’ї до користування горщиком, тим вищий відсоток невдач і витрат великої кількості зусиль.
Фахівці і педіатри в наш час закликають батьків не поспішати і почекати певного віку готовності. У середньому він становить 18 місяців або півтора року. Наближення до даного віку полегшує процес привчання. Користування горщиком без промахів варто очікувати в районі трирічного віку.
Існують ознаки, орієнтуючись на які можна сказати готовий маленький організм фізично і емоційно до навчання туалетної науці. Насамперед, це стабільний режим дефекації і вміння перебувати в сухому стані більше двох годин. Елементарні знання частин тіла і розуміння мови, зверненої до дитини. Явне вираження невдоволення мокрим і брудним одягом, деякі діти прагнуть або вже самостійно роздягаються. Головним же критерієм вважається здатність виражати свої емоції та бажання.
Привчання до туалету відбувається поступово, щоб не травмувати маленької людини і не викликати негативного ставлення. Слід почекати, коли в сім’ї настане найбільш стабільний час без особливих важливих змін. Сама дитина обов’язково повинен бути здоровою. Висаджування краще проводити безпосередньо після сну і прийому їжі, тобто тоді, коли ймовірність бажання висока. У разі використання горщика за призначенням, похвалити потрібно від душі. Невдачі ж не драматизувати, додаткового нагадування, що і куди потрібно робити буде достатньо.
Сам інструмент, він же горщик, краще поставить в зоні досяжності і видимості дитини. Це дозволить маленькій людині звикнутися з думкою, що горщик невід’ємна частина життя. Дитина, як і дорослий, у момент своєї слабкості намагається усамітнитися, тому не слід пильно дивитися на малюка в момент користування туалетом.
Перший час будуть виникати невдачі і промахи, але в міру навчання їх кількість зменшиться. Головне зберігати позитивний настрій і правильно хвалити чадо, а невдачі обговорювати і висловлювати підтримку і віру, що в майбутньому все обов’язково вийде.