Ще на початку 11 століттz великий лікар Авіценна стверджував, що їжа повинна бути ліками, а за кілька тисячоліть до нього методика лікування більшості давньогрецьких лікарів припускала, в тому числі, і включення або виключення з раціону хворого тих чи інших страв, що сприяють або навпаки перешкоджають його швидкому одужанню. Сьогодні таку практику назвали б складанням лікувальної дієти, тобто певного зводу правил, що регулюють вживання хворим їжі.
Що відрізняє лікувальні дієти від “звичайних”
Головна відмінність лікувальних дієт від дієт, призначених для зниження маси тіла, їх спрямованість на оздоровлення пацієнта і вирішення конкретної проблеми. При цьому оптимальна лікувальна дієта повинна уповільнювати розвиток хвороби і підвищувати ефективність інших методів лікування, наприклад, посилювати дію застосовуваних лікарських препаратів. Крім того, лікувальні дієти часто використовуються в цілях профілактики, з тим, щоб не допустити виникнення того чи іншого захворювання, до якого є схильність або усунути ризик появи ускладнень або переходу хвороби в хронічну форму. Хорошим прикладом у даному контексті є лікувальна fнтидіабетична дієта, яка допомагає пом’якшити симптоми цього захворювання. Причому встановлено, що при другому типі цукрового діабету виключення з раціону пацієнта вуглеводів може принести йому набагато більше користі, ніж прийом будь-яких ліків.
Сьогодні фахівцями в галузі дієтології розроблено безліч лікувальних дієт, в числі яких дієти, призначувані при:
• ожирінні та цукровому діабеті;
• захворюваннях серця і судин;
• гастритах, ентеритах, колітах, хронічних ентероколітах, запорах і діареї;
• захворюваннях нервової системи;
• виразковій хворобі;
• захворюваннях нирок, жовчних шляхів і печінки;
• гострих інфекційних захворюваннях і ін.
До числа найбільш ефективних відноситься лікувальна дієта при панкреатиті і жовчнокам’яній хворобі, яка передбачає виключення з раціону хворого свіжого хліба і борошняних виробів (особливо кондитерських з кремом), жирних сортів м’яса, різних солінь, копченостей, рибних і м’ясних консервів, гострих і пряних страв, алкоголю, кави та ін продуктів. Така дієта призначається, в тому числі, і тим, у кого великий ризик утворення каменів у жовчному міхурі, наприклад, внаслідок поганої спадковості, укупі з іншими захворюваннями шлунка, печінки і кишечника.
Незважаючи на все сказане, лікувальні дієти не повинні розглядатися як панацея і потрібно розуміти, що вони можуть лише сприяти швидкому одужанню і повинні використовуватися паралельно з основним лікуванням. У той же час не дотримання призначеної лікарем дієти, наприклад в післяопераційний період, навіть після таких не особливо складних процедур, як видалення апендикса або після хірургічного втручання з метою лікування виразки шлунка, може привести до серйозних проблем з непередбачуваними наслідками.
Русский 
Ukrainian