Дисбактеріоз кишечника. Симптоми дисбактеріозу у немовлят

Потрібно зазначити, що дисбактеріоз виникає не тільки лише в результаті часто невиправданого, непомірного медикаментозного лікування. Причини дисбактеріозу у немовляти можуть полягати в тому, що його організм в цілому ослаблений. Приміром, дисбактеріоз досить часто виникає після важких хірургічних операцій, при опіках, при збільшенні радіації (лікарі-рентгенологи часто страждають дисбактеріозом), при будь-якого роду екологічних порушеннях, наприклад, забруднення повітря і т.д.

Детальніше розглянемо симптоми дисбактеріозу у немовляти і у дітей старшого віку. У старших дітей спостерігається неперетравлений рідкий стілець із зеленню і слизом, прожилками крові або ж, навпаки, запори. У малюків виникає здуття живота, блювота, відрижки. Лікар може виявити також збільшення печінки. Діти примхливі і роздратовані, багато плачуть від болю в животі. Вони довго і часто хворіють, практично не додають у вазі. Зазвичай знижений апетит, спостерігаються ознаки рахіту і недокрів’я.

Найбільш важкою формою є так званий поширений дисбактеріоз, при якому мікроби розносяться по всьому організму і викликають запальні процеси у багатьох внутрішніх органах. Приміром, кандидомікоз (грибкове захворювання) може одночасно викликати ангіну, молочницю, запалення легенів та ураження шлунково-кишкового тракту.

Часом дисбактеріоз кишечника може протікати непомітно, без яскраво виражених симптомів. Але при цьому спостерігається все ж часта захворюваність, відставання у вазі від однолітків, зниження апетиту.

Типовою помилкою при лікуванні дисбактеріозу кишечника є спроби вбити шкідливу флору сильнодіючими антибіотиками. Але це, на жаль, неможливо. Антибіотики лише на час приглушують захворювання і стерилізують корисну флору. Таким чином, дисбактеріоз буде тільки збільшуватися.

У дітей, які страждають дисбактеріозом, імунітет знижений, вони дуже часто хворіють. Як же при цьому лікувати хронічні вогнища інфекції: аденоїдні розростання, запалення в жовчному міхурі або хронічний тонзиліт? Потрібно пам’ятати, що проведене лікування супутніх захворювань не повинне надавати негативного впливу на стан мікрофлори. Значить, необхідно буде знову вдатися до нелікарської терапії.

Лікарі рекомендують як очищаючі процедури 1-2 рази на тиждень проводити обгортання. Якщо у дитини є аденоїдні розростання або хронічний тонзиліт, то дуже корисний буде контрастний душ: спочатку під теплою водою, потім – під холодною. Не потрібно боятися холодної води. Якщо попередньо малюка зігріти, то його стан ні в якому разі не погіршиться. Необхідно поспіль робити кілька змін температури води. Достатньо буде 3-7 таких змін.

У будь-якому випадку, перед проведенням якого б то не було лікування дисбактеріозу необхідно проконсультуватися з фахівцем.